ua.vcom.biz
Новости Украины
Loading...
Главная » Политика » Ярослав Гадзало розказав про особливості формування ринку землі та переваги Селозберігаючої моделі

Ярослав Гадзало розказав про особливості формування ринку землі та переваги Селозберігаючої моделі

Питання щодо розвитку села, реалізації земельної реформи та запровадження в нашій країні прозорого ринку землі як і раніше залишаються актуальними. Ці кроки є надзвичайно важливими, відповідальними і вимагають обґрунтованої програми заходів  з відповідним прогнозом соціальноекономічних наслідків для українського суспільства.

На жаль напрями сталого землекористування в Україні на сьогоднішній день і досі повністю не сформовані. Зараз на сільських територіях високими темпами продовжуються тенденції  занепаду і зменшення населення. Багато невеличких сіл взагалі знаходяться на межі зникнення. За прогнозами експертів, це  неминуче призведе в майбутньому до зниження капіталізації активів як виробничого, так і природного характеру, — розказує президент НААН Ярослав Гадзало. – І як наслідок, до зменшення інвестицій з довгостроковою виробничою перспективою і створення підґрунтя для масових спекуляцій землею.

Ярослав Гадзало, Гадзало Ярослав, президент НААН Ярослав Гадзало, НААН України, Національна академія аграрних Наук, НААН

На сьогоднішній день  проведення реформ в сільській місцевості зіштовхується з такими серйозними проблемами як:

  • Ігнорування фундаментальних основ сільського розвитку;
  • Не змодельована та не адаптована до стану національних інститутів політика захисту селянства;
  • На практиці реалізується не селозберігаюча, а агрохолдингова модель сільського розвитку.

Існуючі проблеми впливають і на формування прозорості майбутнього ринку землі. «При запропонованій НААН Селозберігаючій моделі, ринок землі в першу чергу захищає інтереси селян, які там живуть і працюють, а не агрохолдингів, і знаходиться під контролем сільської громади та громадсько-державних інституцій», — говорить Ярослав Гадзало.

Земля і ринок землі не повинні бути платформою для спекуляцій  агрохолдингів. Вони мають працювати в першу чергу на тих селян, які живуть і трудяться на цій землі. Якщо подивитися на європейській досвід, то там діє наступне правило: хочеш землю – переїжджай і працюй у селі».

Стосується це і пільгового оподаткування. Воно має орієнтуватися не на всі, а в першу чергу на селозберігаючі підприємства. Якщо підприємець хоче отримувати пільги – він повинен реєструватися у селі, нести соціальну й екологічну відповідальність, і так далі. До того ж подібні кроки сприятимуть і наповненню місцевих бюджетів, до яких будуть спрямовані відповідні податки. Агрохолдингова модель, яка зараз реалізується на практиці ні з теоретичної, ні з практичної точки зору нічого подібного забезпечити не може, — пояснює президент НААН Ярослав Гадзало.

Якщо поглянути на розподіл бюджетних коштів, то в 2017 році 2/3 грошей отримали  17 великих агрохолдингів. А 1600 іншим підприємствам  дісталися лише залишки від них. За подібною схемою бюджетні гроші розподілялися і у 2018 році. І якщо нічого не міняти, то так буде і надалі, адже у жодних нормативних документах немає ні слова щодо проселянської моделі розвитку. Існуюча зараз модельна дезорієнтація просто прикриває  грабіж бюджету і сільських територій. За подібних умов очікувати на сталий сільський розвиток і розвиток сільських форм господарювання неможливо.

Головною проблемою вітчизняних аграрних реформ є невизначеність виконавчих інститутів влади з моделлю аграрного устрою. Селозберігаюча модель аграрного устрою України, розроблена НААН та Ярословом Гадзало задає рамки того, яким повинно бути сільське підприємництво і є дороговказом та ідеологією реформ.

У 2018 році НААН було направлено Уряду доповідну записку з пропозиціями щодо подолання можливих кризових наслідків від існуючої аграрної політики та політики децентралізації сільських територій. Як один із виходів, було запропоновано зорганізувати в об’єднаних територіальних громадах самоврядування селян через надання кожному самодостатньому селу відокремленого статусу. У Селозберігаючій моделі такий статус передбачає самоврядно-господарське функціонування села за окремим його статусом. В результаті селяни отримують можливість рівних  взаємовідносин з державними органами, бізнесом та іншими формами господарювання, — розказує Ярослав Гадзало.

Ці моменти є важливими для:

  • Сприяння інвентаризації та обліку сільських природних ресурсів (землі в першу чергу) та у контролі дотримання умов їх експлуатації;
  • Подолання рейдерства та кризи орендних відносин, запровадження погодження сільської громади з тією чи іншою формою господарювання, бізнесом,запровадження згоди громади села на придбання землі, нерухомості;
  • Забезпечення реєстрації у селі всіх форм господарювання на контролю наповнення ними сільського бюджету;
  • Реалізації вимог до форм господарювання щодо соціального захисту місцевих жителів та створення робочих місць.

«Ці та інші умови формують селозберігаюче підприємництво – соціальну, економічну, екологічну основи сільського господарства, — зазначає президент НААН Ярослав Гадзало. Звичайно, ці пропозиції потребують вдосконалення діючого законодавства, але в першу чергу зараз ми потребуємо прийняття в Україні Селозберігаючої моделі агарного устрою, яка допоможе захистити селян, подолати негативні явища і забезпечити селу сталий розвиток у майбутньому».

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*