ua.vcom.biz
Новости Украины
Loading...
Главная » Интересные статьи » Антимонопольний комітет має втрутитись в свавілля медіагруп

Антимонопольний комітет має втрутитись в свавілля медіагруп

Ми вже писали про помсту медіагруп незалежним провайдерам кабельного телебачення за їхню скаргу до антимонопольного комітету України.

Наразі, отримавши коментар фахового правознавця в галузі антимонопольного законодавства, хочемо поінформувати своїх читачів з його баченням ситуації щодо свавілля медіагруп.

Internet UA: Чи входить до компетенції АмКУ розгляд цієї скарги провайдерів? Яка може бути реакція АмКУ на подібні дії медіагруп?

— В першу чергу привертає увагу одночасність дій ТОВ «1+1 Інтернет», ТОВ «Старлайт Діджитал», ТОВ «Національний контент центр» (далі – медіагрупи) щодо направлення листів та прийняття рішення про розірвання договорів, що може свідчити про певну погоджену поведінку їхніх дій щодо операторів та провайдерів телекомунікацій.

Профільні асоціації  звертали увагу, в т.ч. й Антимонопольного комітету України, на існуючі проблеми, які виникли між медіагрупами та операторами, провайдерами телекомунікацій з набранням чинності з 01.01.2017 змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги:

  1. Непрозоре формування цін на право розповсюдження в мережах кабельних телеканалів та застосування «високих цін» з боку медіагруп;
  2. Пакетне «нав’язування» медіагрупами телеканалів (пакет каналів «1+1 media» (6 каналів: «1+1», «2+2», «ТЕТ», «ПлюсПлюс», «Уніан ТБ», «Бігуді»); пакет каналів «StarLightMedia» (6 каналів: «СТБ», «ICTV», «Новий канал», «QTV», «М1», «М2»); пакет каналів «InterMediaGroup» (8 каналів: «Інтер», «НТН», «Мега», «Enterфільм», «Піксель», «К1», «К2», «Zoom»), що впливає на вартість договору;
  3. Необґрунтовані вимоги щодо подання до медіагруп окремої звітності про абонентів операторами, провайдерами телекомунікацій.
  4. За законодавством, Антимонопольний комітет України проводить дослідження за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у разі, якщо таку заяву подано відповідно до вимог та процедур, встановлених Правилами розгляду заяв і справ про порушення про захист економічної конкуренції з підтвердженими доказами дій осіб, на яких подано заяву та які можуть свідчити про ознаки порушення та доказами, що такі дії можуть негативно вплинути на права заявника.
  5. Прийняттю рішення органами Антимонопольного комітету України передує проведення повного та поглибленого дослідження товарного ринку, на якому може мати місце порушення та дій особи, на яку подана скарга.
  6. Як на мій особистий погляд, ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції є, заявник, в залежності від наявних в нього доказів може, оформити та подати заяву до Антимонопольного комітету України. Щодо можливих рекомендацій стосовно кваліфікації, то дослідження можуть проводитись у напрямку ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом зловживання монопольним (домінуючим) становищем (стаття 12 Закону “Про захист економічної конкуренції”), так і як антиконкурентні узгоджені дії (стаття 6 Закону “Про захист економічної конкуренції”). Ще є “цікавий” припис у законодавстві, це кваліфікація дій за п. 18 частини першої статті 50 Закону “Про захист економічної конкуренції” – обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
  7. Тому, з попереднього аналізу наявних документів, підстави для звернення в Антимонопольний комітет є, після проведення дослідження та, у разі підтвердження факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції, приймається рішення у відповідності до ст. 48 Закону “Про захист економічної конкуренції”, в т.ч. про визнання порушення та накладення штрафу.

Internet UA: Чи були юридично спроможними такі дії медіагруп щодо передчасного відключення від ретрансляції низки каналів, при умові своєчасної платні від провайдерів?

— Відповідь на це питання можна надати лише після вивчення умов договорів, якими я не володію. Теоретично, за законодавством та залежно від встановлених умов договору, одностороннє розірвання договору допускається.

Проте, у листах, якими медіагрупи повідомили про припинення дії договорів з 01.10.2018, немає жодного пояснення від жодної з медіагруп про причини та підстави одностороннього припинення дії договорів, адже, за наявним повідомленням, друга сторона по договору добросовісно виконувала договірні умови.

Internet UA: Чи мають ознаки картельної змови такі дії медіагруп?

— Проблеми та конфлікти, як видно із даної ситуації щодо одностороннього з боку медіагруп розірвання договорів, вважаємо, не існують лише у полі цивільно-правових відносин між медіагрупами та операторами, провайдерами телекомунікацій.

Як нам відомо, ще 21.12.2016 Антимонопольним комітетом України на своєму офіційному сайті в мережі Інтернет було розміщено інформацію про початок дослідження наявності порушень законодавства про захист економічної конкуренції у діях медіагруп/операторів, провайдерів телекомунікацій, у зв’язку з набранням чинності з 01.01.2017 змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги.

За звичкою, у населення ще сформований стереотип в отриманні інформації шляхом перегляду новинних ресурсів «1+1», «СТБ», «ICTV», «Інтер», «Україна» тощо, тобто тих програм, які були до 01.01.2017 у складі універсальної програмної послуги. І, в своїй більшості суспільства (абоненти) не володіють та й не повинні володіти інформацією та розбиратись у правових відносинах між медіагрупами та операторами, провайдерами телекомунікацій.

Оператори, провайдери телекомунікацій, які ретранслюють через кабельні мережі зазначені програми, в першу чергу, забезпечують попит населення в отриманні інформації у звичній для них формі.

І, на наш погляд, саме ця ознака, є  ключовою, яка надає певні ринкові привілеї для медіагруп, адже, задовольняючи попит власних абонентів, оператори, провайдери телекомунікацій, іноді, всупереч власним фінансовим інтересам, змушені укладати договори з медіагрупами та виконувати умови.

З огляду на особливості товару (телепрограма певного телеканалу) та попит споживача (абонента) на певний товар, кожна з медіагруп має ознаки такої, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку телебачення. Проте цей факт може бути встановлений виключно Антимонопольним комітетом України після проведення відповідного дослідження.

З даних в мережі Інтернет, як стверджує директор «1+1 медіа» та директор із розвитку Pay-TV Я. Пахольчук (за даними Детектор Медіа, див.  https://detector.media/rinok/article/140524/2018-08-28-11-media-prognozue-zrostannya-rinku-platnogo-telebachennya-do-9-mlrd-grn-do-2021-roku/), у 2017 році частка телеперегляду каналів чотирьох українських медіагруп («1+1 медіа», StarLightMedia, «Медіа Група Україна» та «Інтер») склала 80% від загального обсягу.

Тобто, це, на наш погляд,  ще додаткове підтвердження ринкової влади медіагруп та підстава для дослідження Антимонопольним комітетом України монопольного (домінуючого) становища у відповідності до ч. 5 статті 13 Закону “Про захист економічної конкуренції”.

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*